ДСА України відзвітувала про стан фінансування судової системи

 Грошей нема, та надія не втрачена

 Гострою залишається проблема недостатнього фінансування судової системи в цілому й господарських судів зокрема. У Державній судовій адміністрації прогнозують, що 2014 рік система зустріне з величезним дефіцитом. Проте коштів на виплату заробітної плати та суддівської винагороди не вистачатиме вже наприкінці цього року.

Невтішна статистика

На IV конференції суддів господарських судів, яка відбулася 14 листопада, питання недостатнього фінансування стало чи не найгострішим. За словами голови ДСАУ Руслана Кирилюка, дефіцит асигнувань у 2013 році сягнув 3,2 млрд грн. До того ж і 2012 рік був завершений з певною кредиторською заборгованістю.

«Ця заборгованість утворилася здебільшого за спеціальним фондом держбюджету. І насамперед через те, що Державною казначейською службою не були проведені належні платежі. Звісно, вини судів у тому немає», - пояснив Р.Кирилюк. Та лихо не без добра, адже невитрачені кошти залишились у спеціальному фонді, що, як зазначив голова ДСАУ, уможливлює погашення заборгованості до кінця року.

Р. Кирилюк повідомив, що питання виплати заробітної плати працівникам апаратів судів його відомство порушувало ще з липня. Більш того, існує президентське доручення Кабінету Міністрів збільшити розмір заробітної плати працівників апарату судів. Однак, із прикрістю відмітив очільник ДСАУ, доручення Президента дотепер не виконано.

Винагорода є, зарплати немає

Р. Кирилюк доповів, що середній розмір суддівської винагорода за 9 місяців 2013 року становив 16,7 тис. грн., натомість торік — лише 12,6 тис. грн. Тож відбулось істотне зростання суддівської винагороди, але пропорційного збільшення заробітної плати працівників апарату в держбюджеті не було передбачено. «Така ситуація склалася й через те, — пояснив голова ДСАУ, — що відбулося перше призначення майже 400 осіб на посади суддів, а отже, зросли й видатки».

Однак масштаби проблем, висвітлених головою ДСАУ, не були б усвідомлені повною мірою без прогнозів на рік наступний. Проте очільник установи поінформував: «На жаль, ми до цього часу не отримали граничних показників бюджету наступного року, немає й жодної офіційної інформації стосовно тих видатків, які можемо отримати у наступному році. Наразі ми маємо неофіційну інформацію щодо ризику не отримати коштів до фонду заробітної плати для працівників апарату судів. І така ситуація повторюється з року в рік», - констатував Р.Кирилюк. Також, за його прогнозами, існує ризик повернення до моделі 2012 року, коли виникла необхідність залучення коштів судового збору на покриття зарплати. Очільник ДСАУ застеріг, що це не можна вважати виходом із ситуації, оскільки прямо суперечить Бюджетному кодексу, положеннями якого передбачено, що виплата заробітної плати повинна відбуватися виключно за рахунок загального фонду держбюджету.

На думку голови ДСАУ, необхідно зберегти наявну структуру бюджету, звісно, розв’язавши проблеми з виплатою заробітної плати. За цією моделлю, судовий збір має використовуватися виключно на потреби судів та здійснення судочинства. «За таких обставин ми змогли б у найближчі 5 років вирішити переважну більшість питань як з приміщеннями судів, так і з комп’ютерним оснащенням. Нам удалося б наблизитися до вирішення питання зі службовим житлом», - з ентузіазмом доповів Р.Кирилюк.

Завершуючи промову, він ще раз звернув увагу присутніх на те, що кінець року буде непростим. Але ДСАУ сподівається на підтримку голів судів і керівництва держави. Р.Кирилюк запевнив, що всі зусилля судової адміністрації спрямовані на те, щоб забезпечити своєчасну виплату зарплати працівникам апарату. «Наразі асигнувань вистачить лише для виплати 35% заробітної плати за грудень», - проінформував доповідач.

Мінфін не хоче зрозуміти

Як один зі способів розв’язання проблеми голова ДСАУ назвав проект змін до держбюджету на 2013 рік, підготовлений Мінфіном спільно з ДСАУ. Також певні сподівання покладаються на прийняття закону «Про прокуратуру», у «Перехідних положеннях» якого міститься положення, яким уносяться зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів». Це нарешті вможливить закріплення розміру зарплати працівників апарату на законодавчому рівні.

На такому способі визначення посадових окладів працівників суду в ДСАУ наполягали вже давно. Проте в Мінфіні спочатку наголошували, що підвищення окладів працівників апарату судів має відбуватись одночасно з підвищенням окладів інших державних службовців. Після прийняття закону «Про державну службу» позиція змінилась. У міністерстві вирішили, що, оскільки вже прийнято спеціальний закон, де прописані умови оплати праці, немає підстав уносити зміни до відповідної постанови КМ. За цим законом, рівень зарплати працівника суду має становити 30% від посадового окладу судді. Однак дію положення, що передбачало збільшення окладів держслужбовців, було зупинено на 2013 рік. І, за прогнозами Р. Кирилюка, не можна виключати, що «мораторій» подовжать і на 2014 рік.

Не вистачає поки що й грошей на виплату довічного утримання суддям, які вийшли у відставку. Ця ситуація, за словами очільника ДСАУ, теж ще має бути розв’язана. «Шляхи вирішення більшості проблем існують. Ми сподіваємося на підтримку Уряду і Президента, яка, впевнений, стане запорукою успіху», - резюмував голова ДСАУ.

Та завершення доповіді стало лише початком бурхливої дискусії…

ВГС питає: що? де? коли?

Запитання до очільника ДСАУ посипались як із рогу достатку. Заступник голови ВГС Артур Ємельянов спочатку повідомив, що кожен тиждень роботи починається з наполегливих дзвінків до Мінфіну щодо проблем, які стосуються не тільки ВГС, а й системи госпсудів у цілому. «Чи болить у вас настільки серце, щоб ви щоранку телефонували міністру, йшли до нього, домовлялися про зустрічі, як це робимо ми? Чи стояли ви в Кабміні до тих пір, поки не буде прийнято рішення?» - допитувався в Р. Кирилюка заступник голови ВГС.

Голова ДСАУ запевнив, що керівництво постійно провадить усебічну та наполегливу роботу щодо пошуку шляхів вирішення фінансової проблеми. Особисто ним направлені звернення до Уряду та глави держави з проханням унести відповідні зміни до бюджету.

Найімовірніше, керівництво Вищого госпсуду така відповідь не дуже влаштувала. Голова ВГС Віктор Татьков наполягав на тому, щоб ДСАУ відзвітувала про конкретні дії, вчинені для вирішення проблеми. «Написати лист - це півсправи. Це може кожен, і таких листів у міністерствах величезна кількість. Чекати відповіді й нічого не робити - неправильна позиція. Ви керуєте такою важливою установою, у вас є можливості та повноваження. Вам потрібно не тільки звертатися до керівництва країни письмово, а й влаштовувати особисті зустрічі, і якомога частіше», - радив очільник ВГС. Він також зауважив, що більшість працівників суду змушені «виживати» на зарплату в 1300 грн. А при сучасному рівні життя це майже неможливо.

Р. Кирилюк погодився з В.Татьковим, але зауважив, що паралельно з офіційними зверненнями і він, і представники ДСАУ зустрічаються з чиновниками Мінфіну для розв’язання фінансових проблем. Він також сподівається, що міністерство відповідально підійде до вирішення проблем судової системи та дасть відповідь у найкоротші терміни.

Наприкінці керівництво ВГС віддало належне роботі голови ДСАУ, розуміючи, що питань набагато більше, ніж можливих відповідей. Проте голова ВГС та його заступник порадили Р.Кирилюку інтенсивніше стимулювати вирішення такого важливого питання, як оплата праці працівників суду.

 МАРІЯ ОПРЕНКО

Газета «Закон і Бізнес» №47 (1137) 23.11-29.11.2013